-
1 wreck
1. n1) катастрофа; аваріяto go to wreck — загинути, зруйнуватися
2) перен. загибель; крах (надій тощо)3) рештки затонулого корабля; уламки (літака)4) перен. руїнаhuman wrecks — люди за бортом життя, пропащі люди
wreck mark — мор. знак, що вказує на місце затонулого судна
2. v1) спричинити аварію (катастрофу, руйнування, загибель); потопити (судно); виводити з ладу (танк тощо)2) перен. руйнувати, занапащати (здоров'я тощо)3) зазнати катастрофи (аварії); загинути; зруйнуватися4) перен. пропасти; зазнати краху (про надії тощо)5) зносити (будинок); демонтувати6) збирати уламки затонулого корабля; розшукувати щось на березі7) амер., розм. розміняти (грошї)* * *I [rek] n1) аварія, катастрофа; погибель (судна, літак)2) погибель, руйнування ( сподівань); крах (моральний, фінансовий)3) рештки зруйнованого судна; залищки корабля, викинуті морем; затонуле судноstranded wreck — судно, викинуте на берег; обломки (літака, автомобіля); розвалина
the car is a mere wreck — це не автомобіль, а розвалина
II [rek] vhuman wrecks — люди, що опинилися за бортом життя
1) спричиняти аварію, катастрофу, погибель (літака, судн); пошкоджувати, виводити з ладу ( танк); підривати, губити (здоров'я, карьєру)to wreck smb 's nerves — псувати кому-н. нерви
to wreck smb 's plans — зірвати чиї-н. плани
2) зазнати аварію, крах, рухнути ( про плани)5) cл.; cл. розмінювати ( гроші)to be wrecked — cл. сильно п'яний; одурманений наркотиком
-
2 wreck
I [rek] n1) аварія, катастрофа; погибель (судна, літак)2) погибель, руйнування ( сподівань); крах (моральний, фінансовий)3) рештки зруйнованого судна; залищки корабля, викинуті морем; затонуле судноstranded wreck — судно, викинуте на берег; обломки (літака, автомобіля); розвалина
the car is a mere wreck — це не автомобіль, а розвалина
II [rek] vhuman wrecks — люди, що опинилися за бортом життя
1) спричиняти аварію, катастрофу, погибель (літака, судн); пошкоджувати, виводити з ладу ( танк); підривати, губити (здоров'я, карьєру)to wreck smb 's nerves — псувати кому-н. нерви
to wreck smb 's plans — зірвати чиї-н. плани
2) зазнати аварію, крах, рухнути ( про плани)5) cл.; cл. розмінювати ( гроші)to be wrecked — cл. сильно п'яний; одурманений наркотиком
См. также в других словарях:
Wreck — Wreck, n. [OE. wrak, AS. wr[ae]c exile, persecution, misery, from wrecan to drive out, punish; akin to D. wrak, adj., damaged, brittle, n., a wreck, wraken to reject, throw off, Icel. rek a thing drifted ashore, Sw. vrak refuse, a wreck, Dan.… … The Collaborative International Dictionary of English
Wreck — Wreck, v. i. 1. To suffer wreck or ruin. Milton. [1913 Webster] 2. To work upon a wreck, as in saving property or lives, or in plundering. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
wreck — /rɛk / (say rek) noun 1. the ruin or destruction of a ship or aircraft in the course of navigation. 2. any ship or aircraft, or part thereof, in a state of ruin following a disaster. 3. any building, structure, or thing reduced to a state of ruin …
Wreck — Wreck, v. t. [imp. & p. p. {Wrecked}; p. pr. & vb. n. {Wrecking}.] [1913 Webster] 1. To destroy, disable, or seriously damage, as a vessel, by driving it against the shore or on rocks, by causing it to become unseaworthy, to founder, or the like; … The Collaborative International Dictionary of English
wreck — n. & v. n. 1 the destruction or disablement esp. of a ship. 2 a ship that has suffered a wreck (the shores are strewn with wrecks). 3 a greatly damaged or disabled building, thing, or person (had become a physical and mental wreck). 4 (foll. by… … Useful english dictionary
wreck — To destroy, disable, or seriously damage. To reduce to a wreck or ruinous state by any kind of violence; to overthrow, shatter, or destroy; to cause to crash or suffer ruin, synonymous with ruin, smash, and demolish. Its antonyms are save,… … Black's law dictionary
wreck — noun 1》 the destruction of a ship at sea; a shipwreck. ↘a ship destroyed in such a way. ↘Law goods brought ashore by the sea from a wreck. 2》 a building, vehicle, etc. that has been destroyed or badly damaged. ↘N. Amer. a road or rail … English new terms dictionary
ship|wreck — «SHIHP REHK», noun, verb. –n. 1. the destruction or loss of a ship by foundering, by striking a rock or shoal, etc.: »Only two people were saved from the shipwreck. 2. a wrecked ship or what remains of it; wreckage. 3. Figurative. a total loss or … Useful english dictionary
wrack — Wreck Wreck, n. [OE. wrak, AS. wr[ae]c exile, persecution, misery, from wrecan to drive out, punish; akin to D. wrak, adj., damaged, brittle, n., a wreck, wraken to reject, throw off, Icel. rek a thing drifted ashore, Sw. vrak refuse, a wreck,… … The Collaborative International Dictionary of English
founder — I. /ˈfaʊndə / (say fownduh) noun someone who founds or establishes. {found2 + er1} –foundress, feminine noun II. /ˈfaʊndə / (say fownduh) verb (i) 1. to fill with water and sink, as a ship. 2. to fall or sink down, as buildings, ground, etc. 3.… …
Wrecked — Wreck Wreck, v. t. [imp. & p. p. {Wrecked}; p. pr. & vb. n. {Wrecking}.] [1913 Webster] 1. To destroy, disable, or seriously damage, as a vessel, by driving it against the shore or on rocks, by causing it to become unseaworthy, to founder, or the … The Collaborative International Dictionary of English
